Можна сказати, що медитація є станом чистого свідомості, позбавленого змісту. Свідомість сучасної людини переповнене незначними дріб`язковими міркуваннями, нісенітницею, воно нагадує дзеркало, покрите шаром пилу. Ці нашарування не дають побачити відображення свого справжнього, істинного я. Багато людей навіть не уявляють, які вони насправді. Медитація може допомогти знайти це цінне знання, змахнути пил і поглянути на своє відображення.

Медитацію в певному сенсі можна протиставити розуму. Розум являє собою постійну штовханину, людина аналізує свої бажання, намагається систематизувати думки, спогади, амбіції. Мозок будь-якої людини постійно функціонує, навіть уві сні, породжуючи мрії і кошмари. Медитація - це стан, який дозволяє піднятися над цією постійною метушнею, вийти за звичні рамки.



Відсутність думок, суєти, тиша свідомості - це і є медитація. Саме в цьому стані можна максимально наблизитися до розуміння якоїсь абсолютної істини. До медитації можна підходити з позиції розуму, оскільки вона протистоїть йому і навіть заперечує його. Можна сказати, що людина осягає, що таке медитація, коли усвідомлює хибність стародавнього виразу «я мислю, значить, я існую».

Чим глибше медитація, тим ясніше стає, що людина не є його розум. У цей момент і проявляються миті абсолютного мовчання, тиші, виникає відчуття чистого простору. Саме в цьому стані людина може дізнатися, хто він і навіщо він існує. Сучасній людині досить складно увійти в цей стан, багатьом потрібні роки на його досягнення, але результат практично завжди стоїть довгих практик.

Потрібно розуміти, що медитація ні в якому разі не є концентрацією. Адже для того, щоб сконцентруватися, повинен бути об`єкт концентрації. Медитація прагне максимально віддалитися від самого уявлення про об`єкти, межах. У стані медитації не може бути межі між «я» і «світ» або між «всередині» і «зовні». Концентрація на відміну від медитації викликає втому, виснажує свідомість. Будь-яка концентрація - це стан, якого можливо досягти лише на короткий період часу. Медитація швидше є процесом звільнення від умовних уявлень про світ, причому цей процес відбувається не на свідомому рівні, без залучення розуму.