Психологія. Вигадка.

Пропоную простий експеримент. Читаємо вголос літери: «ЗЕА стентуруа оп ріпаді лу». Якщо нічого не сталося, то це - хибна думка. Насправді, оскільки читає зрозумілий сенс заголовка, він здатний наділити сенсом абсолютно безглузду наступну за ним фразу.

Цьому ефекту є наукове пояснення - надія на свою незвичайність (унікальне поєднання фізико-емоційних складових, індивідуалізм). То який же з цього можна зробити справедливий висновок? На щастя - ніякого. «На щастя», тому що, коли мотивація дій була б словесно поясніма при будь-яких варіаціях буквеної трактування, то світовідчуття було б настільки вузьким і не раціональним, що сам «запах» життя не був би відчутний. У цьому й річ - відсутність однозначності виведення, так само як недоцільність його присутності, наділяє життєдіяльність багатьма загадками, з яких випливає нескінченна різноманітність форм вимислу і фантазування.