попередні роботи

Перший етап - розмітка території: фахівці визначають, де будуть класти асфальт, де - ставити бордюри, а де робити збір і стік дощової води. Також вони визначають склад асфальтобетонного покриття, товщину щебеневої основи. Товщини в 10-15 см досить на території, де в основному пересуваються пішоходи і не часто проїжджає легковий транспорт. Якщо облаштовується промислова територія, АЗС, ділянка автодороги, тобто очікується регулярний рух транспорту, в тому числі вантажівок, то необхідно щебеневу основу 25-35 см і два-три шари асфальту.

Щебінь підбирають підходящої фракції. Фракція являє собою розмір окремо взятого каменю / зерна, який максимально допустимий в кожному конкретному випадку. Якщо бажана товщина щебеневої основи 10-15 см, то застосовується щебінь фракції 20-40 см. Якщо основа повинна бути більш широким і надійним, його укладають в два-три шари. При укладанні нижнього шару основи щебінь повинен мати фракцію 40-70 см, цей шар в ситуації підйому ґрунтових вод відповідає за дренаж води. Другий шар забезпечує рівномірний розподіл навантаження на підставу, для нього беруть щебінь в 20-40 см. Щебінь фракції 5-20 см використовується для третього шару. Кожен шар ущільнюють катком в 5-6 заходів. Ухил на території (5-10 мм на 1 метр) задається в тому напрямку, де планується установка збору дощової води.

Установка бордюрів, проведення дощової каналізації, установка люків, будівництво і ремонт дренажних та каналізаційних колодязів здійснюються перед укладанням асфальту.

Асфальтування

Укладати асфальт рекомендується за відсутності дощу і при температурі повітря не менше 10оС, щоб суміш не охолола. Якщо ж укладання з якихось причин здійснюється взимку, попередньо по території повинен пройтися «праска» - спеціальна машина, яка висушить і розігріє підставу.



Самоскиди доставляють на об`єкт готову асфальтобетонну суміш. Асфальтоукладальники розподіляють її по території, а катки, трамбування і віброплити ущільнюють.

Асфальт повинен бути покладений так, щоб перебувати з навколишньою поверхнею на одному рівні. Його товщина залежить від планованих умов експлуатації. Наприклад, на прибудинкових територіях житлових багатоповерхівок доречний шар асфальту приблизно 4-5 см. Якщо ж планується інтенсивна експлуатація території, рух фур і т.д., слід укладати асфальт в два шари - з крупнозернистого і дрібнозернистого асфальтобетону, кожен шар по 4-5 см. Щоб домогтися найкращої міцності покриття, можна укласти третій шар.

Для забезпечення зчеплення нижнього шару асфальту з верхнім, старого і нового шару, застосовується в`яжучий матеріал - бітум. Він розливається по укладеному шару асфальту перед укладанням нового.

Вирівнюють покриття спеціальними машинами - дорожніми катками і виброплитой. Ковзанки вагою 6-10 тонн і більше використовують для ущільнення підстави і асфальтобетонного покриття, яке призначене для великих навантажень. Ковзанки вагою 2-4 тонни застосовуються для ущільнення асфальту, розрахованого на помірні навантаження. У важкодоступних місцях застосовують віброплити та вібротрамбовки. Щоб ущільнення було більш якісним, підстава зволожують за допомогою поливальних машин.