Причини розвитку хронічного тонзиліту

Це захворювання розвивається на тлі респіраторних гострих захворювань, що викликаються вірусами, бактеріями і грибками, що атакують постійно мигдалини дитини, у якого ще не до кінця сформувалася захисна система організму. Неграмотне лікування антибіотиками простудних захворювань теж може привести до розвитку хронічного тонзиліту.

Головні ознаки тонзиліту

Характерні симптоми дозволяють швидко виявити наявність захворювання, це гнійні виділення, рихлість і збільшення мигдаликів, почервоніння, неприємний запах з рота, підвищена температура, неспокійний сон, збільшення лімфовузлів на шиї.


Хворий дитина може при ковтанні відчувати сильний дискомфорт і хворіти часто ангіною.


Дитину на прийом до лікаря слід вести вже при перших проявах захворювання, в іншому випадку можуть початися всілякі патологічні стани та ускладнення: сепсис, абсцеси та інші захворювання, які можуть привести до летального результату.

Хронічний тонзиліт у дітей. лікування



Те, яке буде вибрано лікування, багато в чому залежить від перебігу захворювання та його форми. При цьому лікар може призначити консервативне лікування (медичні препарати, фізіопроцедури), а в особливо складних випадках призначають і хірургічне лікування.


Але і консервативне лікування може бути різним, а ділиться воно на місцеве і загальне.


Загальна консервативне лікування має на увазі застосування імуномодуляторів, вітамінних комплексів і препаратів з антигістамінну дію (супрастин, тавегіл).


Що стосується місцевого консервативного лікування, то воно складається з вступу антисептиків і антибіотиків в лакуни мигдалин. Дитині можуть призначити регулярне промивання мигдалин, полоскання антисептиками і масаж мигдалин піднебінних.


У консервативному місцевому лікуванні практикуються і всілякі фізіопроцедури (УФО, СВЧ, УВЧ), правда, використовують їх лише в тому випадку, якщо не спостерігається загострення хронічного тонзиліту.


Якщо настав загострення тонзиліту, то дитині лікар може призначити певні антигістамінні і антибактеріальні лікарські препарати, наприклад, Цефтриаксон, Цефазолін, Амоксициллин, Ампіцилін. Під час такого лікування хворому слід вживати для зниження інтоксикації не менше двох літрів води і дотримуватися обов`язково постільний режим.


Тонзилектомії (видалення мигдалин) призначається лише в тому випадку, якщо всі призначені консервативні методи не дали позитивного ефекту. Але такий спосіб лікування призначають досить рідко і лише за певних показників (сепсис, часті ангіни).