Як лікувати колоїдний зоб
Відео: вузловий зоб. Чи потрібно лікувати вузловий зоб? Частина 1
Захворювання щитовидної залози всіх вузлових форм поділяють на дві категорії. Колоїдний зоб відноситься до першої категорії і є абсолютно доброякісним утворенням, ніколи не переходить в рак. До другої категорії відносяться вже різні пухлини щитовидної залози.
1
Колоїдний зоб не є захворюванням, яке призводить до жахливих наслідків. У разі, якщо поставлено такий діагноз, і вузол не збільшується в розмірах, то позбавлятися від нього немає особливої необхідності, тому що його наявність не впливає на якість життя. Коли колоїдному зобу привласнюють 1 ступінь, значить, потрібен нагляд ендокринолога, раз на рік проводити контрольне УЗД і здавати кров на аналіз гормонів, а хірургічне втручання не завжди доцільно.
2
Сформований колоїдний вузол щитовидної залози самостійно не розсмоктується, жевріє, і часто нікуди не дівається. Але при цьому необхідно контролювати його розміри (щоб вони не збільшувалися). Для профілактики людині рекомендують вживати йодовану сіль і призначені лікарем ліки. Вагітні та жінки, після попередньої консультації з фахівцем, можуть додатково приймати йод у вигляді лікарських засобів, для захисту щитовидної залози від можливих перебоїв в її функціонуванні.
3
Найчастіше при захворюваннях щитовидки підвищується артеріальний тиск, з`являється прискорене серцебиття і посилюється збудливість. Для того щоб розібратися з цими проблемами і з`ясувати джерело поганого самопочуття, необхідно відвідати терапевта і виключити наявність якого-небудь захворювання (гіпертонія або ішемічна хвороба серця), не пов`язаного з утворенням колоїдного зоба. Підхід до лікування в будь-якому випадку повинен бути комплексним і тільки після проведення всебічного і повного обстеження.
4
При колоїдному зобі може застосовуватися медикаментозна терапія (за допомогою тиреоїдних гормонів), терапія радіоактивним йодом і хірургічне лікування. Проведення терапії препаратами тиреоїдних гормонів (L-Т4) спрямовують головним чином на придушення секреції ТТГ, що часто призводить до зменшення в розмірах колоїдного освіти і загального обсягу щитовидної залози. Хірургічне лікування зоба необхідно тільки в разі видимого косметичного дефекту або появи дискомфорту в результаті значного збільшення його в розмірах. Терапія за допомогою радіоактивного йоду (131I) застосовується як альтернатива оперативному втручанню і проводиться за тими ж показниками. Правильний підбір дози йоду дозволяє досягти зменшення зоба на 30 - 80% від його загального обсягу.
Зверніть увагу
Лікування вузлового колоїдного зоба щитовидної залози необхідно починати після виключення злоякісного характеру освіти, воно також має включати оцінку ймовірності появи компресійного синдрому або помітного косметичного дефекту. Лікування повинно проводитися тільки в спеціалізованих ендокринологічних клініках, мають необхідне обладнання для проведення комплексного обстеження.
Поділися в соціальних мережах:
Схожі
- Рак щитовидної залози: симптоми, діагностика та лікування
- Як визначити симптоми захворювання щитовидної залози
- Аутоімунний тиреоїдит: симптоми і лікування
- Як визначити хворобу щитовидної залози за симптомами
- Як розшифрувати аналізи щитовидної залози
- Діагностика захворювань щитовидної залози
- Як лікувати народними засобами щитовидну залозу
- Як лікувати щитовидку, народні засоби
- Як визначити збільшення щитовидної залози
- Як правильно лікувати багатовузловий зоб
- Які норми гормонів щитовидної залози
- Як пройти повне обстеження щитовидної залози
- Що лікує ендокринолог
- Що не можна їсти при проблемах з щитовидною залозою
- Як часто потрібно обстежити щитовидну залозу
- Як лікувати збільшення щитовидної залози
- До якого лікаря звернутися при захворюваннях щитовидної залози
- Ознаки захворювання щитовидної залози
- Вузловий токсичний зоб - симтомов і діагностика
- Гіпертиреоз: причини і діагностика
- Щитовидна залоза