"Цефазолін": інструкція із застосування

«Цефазолін» випускається у формі порошку для приготування розчину, який застосовується у вигляді внутрішньовенних та внутрішньом`язових ін`єкцій. Для приготування розчину 0,5 г препарату розводять в 2 мл води для ін`єкцій. При внутрішньовенному краплинному введенні отриманий розчин розводять в 50-100 мл розчину глюкози, натрію хлориду, натрію бікарбонату або розчину Рінгера. При внутрішньовенному введенні болюсному розчинений порошок розводять в 5 мл води для ін`єкцій і вводять протягом 3-5 хвилин.

Дозування «Цефазоліну» визначається індивідуально в залежності від тяжкості перебігу інфекційного процесу і чутливості збудника до препарату. Рекомендована інструкцією до «Цефазолін» середня добова доза для дорослих становить 1 г при частоті введень від 2 до 4 на добу. Максимальна добова доза, яка застосовується при тяжкому перебігу інфекції, становить 6 г. Дітям призначають 20-40 мг препарату на 1 кг маси тіла на добу, але у важких випадках доза може бути збільшена до 100 мг на 1 кг ваги. Тривалість застосування засобу в середньому становить 7-10 днів. З метою профілактики післяопераційних інфекцій «Цефазолін» вводять за 30 хвилин до операції в дозі 1 г. Під час операції вводиться 0,5-1 г препарату, а потім така ж доза застосовується кожні 6-8 годин протягом доби після хірургічного втручання.

«Цефазолін» протипоказаний при підвищеній чутливості до антибіотиків цефалоспоринового ряду та при лікуванні дітей віком до 1 місяця. Препарат з обережністю застосовують при порушенні функції нирок і лікуванні дітей раннього віку. У період вагітності і грудного вигодовування застосування «Цефазоліну» можливо тільки за суворими показаннями у випадках, коли прогнозований позитивний ефект для матері вище можливих ризиків для плоду. При призначенні препарату слід враховувати, що у пацієнтів з непереносимістю пеніциліну «Цефазолін» здатний викликати алергічні реакції.

Побічні ефекти лікарського препарату можуть проявлятися у вигляді нудоти, блювоти, діареї, псевдомембранозного коліту, кандидозу і порушення функції нирок. При введенні «Цефазоліну» можуть виникати алергічні реакції (свербіж шкіри, кропив`янка, лихоманка, еозинофілія), в окремих випадках можливі артралгії, гострий ангіоневротичний набряк і анафілаксія. У рідкісних випадках в період лікування можуть розвинутися тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія і підвищення активності печінкових трансаміназ. При внутрішньом`язовому введенні можлива хворобливість в місці ін`єкції.