Історія паперових грошей, як і папери в цілому, починається в Китаї. У 8 столітті нашої ери китайська держава стало друкувати паперові гроші, які можна було обміняти на монети. Завдяки неконтрольованої емісії нічим не забезпечених грошей, настав економічний крах, і жителі Китаю надовго втратили інтерес до грошей з паперу.

Ще раніше появи паперових грошей у Китаї, на Близькому Сході набули поширення боргові зобов`язання. Цілком ймовірно, вони прийшли туди з давнього Єгипту. Античний світ мав широкої і розгалуженої системою боргових зобов`язань, розписки на пред`явника часто замінювали гроші, хоча і не мали ні захистом, ні одноманітністю.



Після появи в Європі численного єврейського населення, близькосхідна (вона ж антична) система розписок і векселів прижилася і там. Єврейські купці і лихварі користувалися звичної для них системою, а місцеве населення не могло не звернути на це увагу і не запозичувати настільки зручний спосіб розрахунку.

Найперші паперові гроші на європейському континенті з`явилися в 16 столітті в голландському Лейдені під час облоги міста і повинні були замінити срібло. Перші ж європейські паперові гроші в звичному для нас вигляді були випущені в 1661 році в Швеції. У тому ж столітті випустили свої банкноти і англійці. Європейські паперові гроші по суті об`єднали гідності китайських паперових грошей (однаковість) і боргових зобов`язань (обмежена емісія, забезпечення дорогоцінними металами).

У Росії паперові гроші вперше з`явилися за Петра Третьому, проте в обіг вийшли лише при Катерині Другій. Імператриця заснувала два Банку в найбільших російських містах -Москва і Санкт-Петербурзі. Це були надруковані чорною фарбою паперові листи єдиного зразка, мало нагадували сучасні гроші. При цьому вони вже мали захист в вигляді водяних знаків.

Звичний нам вид паперові гроші набули лише в 19 столітті. Саме тоді на купюрах з`явилися індивідуальні номери і оригінальний малюнок.