сини академіка

Брати Фурсенко пов`язані не тільки кровною спорідненістю, хорошою освітою, нинішніми високими постами і любов`ю до досить «гучним» публічних заяв, а й тим, що виросли в «академічної» сім`ї. Їхній батько, Олександр Фурсенко, - був відомим в СРСР вченим, що спеціалізувався на історії США XVIII-XIX століть, був академіком Російської академії наук.

Брат-1

Андрій Фурсенко народився в 1949 році в Ленінграді. У радянські часи випускник математико-механічного факультету Ленінградського держуніверситету довго працював в оборонному Фізико-технічному інституті імені Іоффе. Під керівництвом майбутнього Нобелівського лауреата Жореса Алфьорова він займався в ньому проблемами газодинаміки і ударно-хвильовими процесами.


Доктор фізико-математичних наук Андрій Фурсенко вніс серйозний вклад не тільки в теорію, написавши понад ста наукових праць, а й в практику. Він, зокрема, брав участь у підготовці до єдиного польоту в листопаді 1988 року орбітального космічного корабля «Буран».

Сергій Фурсенко також входив до групи інженерів, які займалися космічним «Бураном». Молодший брат, зокрема, забезпечував автоматичну посадку цього корабля на космодромі в Криму.

міністр

Після розпаду СРСР і дозволу на практично будь-яку комерційну діяльність талановитий вчений почав, і теж успішно, поєднувати науку і бізнес. А на початку XXI століття Андрій Олександрович став державним чиновником. Першою високопоставленої посадою в уряді Росії для старшого з братів Фурсенко виявився пост заступника міністра промисловості, науки і технологій.


Зайняв він його в червні 2002-го, а в жовтні наступного року Андрія Фурсенко призначили виконуючим обов`язки міністра. Головним досягненням одного з керівників міністерства вважається поява в федеральному бюджеті країни рядки про фінансування наукового супроводу найбільш важливих державних інноваційних проектів.

Найбільш пріоритетним науково-технологічним проектом став столичний інноваційний комплекс «Сколково». Контроль над ним Андрій Фурсенко почав здійснювати, перейшовши навесні 2012 року на роботу помічником президента країни.




До перекладу в апарат президента Фурсенко встиг побути і в ролі повноцінного міністра. З 9 березня 2004 по 21 травня 2012 року його керував міністерством освіти і науки, причому в трьох кабінетах поспіль - Михайла Фрадкова, Віктора Зубкова і свого нинішнього шефа Володимира Путіна. Фурсенко запам`ятався багатьом як активний учасник реформування системи освіти країни і прихильник інтеграції вузів і наукових інститутів.


Пам`ятають його і як міністра, який зумів домогтися реалізації, причому в якості пріоритетного, національного проекту «Освіта». Саме при Андрій Фурсенко в 2007 році в країні була остаточно введена система ЄДІ, Єдиного державного іспиту. Хоча спочатку міністр освіти її жорстко критикував. А ось його ідея про поділ шкільних предметів на основні та другорядні підтримки не знайшла.


У тому ж році уряд схвалив законопроект, що розробляється, в тому числі, і апаратом Фурсенко, про приєднання Росії до Болонської декларації. Її суть полягає у приведенні вітчизняної вищої освіти до європейських стандартів, появі в російських вузах бакалаврів і магістрів.


Серед найбільш розумних пропозицій Фурсенко значиться, наприклад, вивчення в школах не основ православ`я, а історії всіх світових релігій, зустріло, до слова, гнівне засудження з боку Російської православної церкви. Виступав він і за реформування Академії наук з переведенням частини її співробітників на контракти.

Одним з цікавих реформаторських пропозицій Андрія Фурсенко вважається введення додаткових кваліфікаційних іспитів для випускників юридичних вузів країни, що бажають працювати в правоохоронних органах.

Брат 2

Випускник Ленінградського політехнічного інституту Сергій Фурсенко молодша за свого брата на п`ять років. До настання російського періоду своєї історії він, як фахівець з електричним апаратам, теж брав участь в оснащенні військово-промислового комплексу новим озброєнням. Працював в рідному місті інженером і начальником лабораторії НДІ радіоапаратури.


Першу серйозну популярність Фурсенко-молодший отримав на початку XXI століття, коли пішов в бізнес і став продюсером гучного документального серіалу «Таємниці затонулих кораблів», присвяченого судам, що лежить на дні Балтійського моря. Спонсором серіалу, який отримав від міністерства культури престижний статус «Російського національного фільму», став «Газпром», куди син академіка незабаром і був запрошений на роботу.

Фурсенко в футболі

У грудні 2005 року «Газпром», фактично володіє футбольним клубом «Зеніт» (Санкт-Петербург), направив одного зі своїх великих менеджерів керувати Радою директорів ФК. А після скасування цієї посади Сергій Олександрович став президентом клубу, навесні і влітку 2008 року виграв Кубок і Суперкубок УЄФА. Втім, формально до цих досягнень команди Фурсенко відношення не має. Адже незадовго до найяскравіших перемог «Зеніту», він з клубу пішов, після чого очолив Російський футбольний союз.

Покинув Сергій Фурсенко РФС, критикований уболівальниками і фахівцями, після невдалого виступу збірної Росії на чемпіонаті Європи-2012 і спілкування з цього приводу з підтримали уболівальників Володимиром Путіним.


Найбільш запам`яталися проектами третього за рахунком президента РФС стали запрошення в збірну голландського тренера Діка Адвоката, здійснений пізніше перехід чемпіонату країни на європейську систему «осінь-весна», прийняття нежиттєздатного Кодексу честі, а також словесне обіцянку виграти домашній для Росії чемпіонат світу-2018.


В даний час член виконкому УЄФА, Союзу європейських футбольних асоціацій та Президентської ради з розвитку фізкультури Фурсенко-молодший знову працює в системі «Газпрому». А одночасно намагається реалізувати нову ідею. Цього разу - в індустрії моди, де він вирішив допомогти російським жінкам, які мріють одягатися і виглядати як справжні італійки.

По-братерськи

Єдиним спільним проектом братів Андрія і Сергія Фурсенко, але так і не доведеним до кінця, була спроба впровадження уроків футболу в обов`язкову шкільну програму і підготовка для середніх навчальних закладів кваліфікованих викладачів-футболістів.